В Австралії налічується близько 2,7 мільйона опікунів. Опікуни бувають різного віку, статі та походять з різних верств суспільства. Але єдине, що їх усіх об'єднує, - це їхня відданість комусь у своєму житті, що вимагає підтримки.
Хоча деякі люди раптово стають опікунами, після того, як любляча й близька людина страждає від нещасного випадку або хвороби, інші потребують опіки від народженняі. У деяких випадках стати опікуном - це поступовий процес.
"Опікуни - це люди, які надають неоплачуваний догляд та підтримку комусь, хто потребує допомоги у повсякденному житті, хто має інвалідність, стан психічного здоров'я, хронічний стан, смертельну хворобу, проблеми з алкоголем чи наркотиками, або які є слабкими через свій вік", - пояснює консультант та соціальний працівник Петті Кікос.
Опікун - це не працівник з догляду чи допоміжний працівник з соціальної служби, якому платять за те, що він ходить до людей додому та надає підтримку.
Виклики у піклуванні
Опікунська, або турботлива, подорож, як правило, є довгостроковим, всеохоплюючим зобов'язанням. Обов'язки опікуна можуть варіюватися від надання фізичного та особистого догляду до емоційної та соціальної підтримки.
Реґулярні обов'язки щодо потребуючих можуть залучати одягання, прийняття душу, туалетні процедури, годування, прибирання та допомога у вживанні ліків. Опікуни також можуть організовувати та відвідувати зустрічі, допомагати у банківських та надзвичайних ситуаціях. Чим більше обов'язків бере на себе опікун, тим більшим стає, так би сказати, "оподаткування" тягаря, тобто навантаження обов'язками.
"Турботлива роль може стати досить безладною ... Зазвичай це синонім: «Боже мій, що це щойно сталося! ... Отже, це означає, що вам потрібно постійно вносити творчі корективи у свій графік», – каже пані Кікос, яка також є ведучою .
Caring hands Credit: AMCS
«Коли ви є тим членом сім'ї, який досить близький, щоб бути опікуном, весь ваш особистий спосіб життя і ваш графік змінюються. Отже, іноді ви переходите від дочки до опікуна або від дружини до опікуна. Іноді ви переходите від матері, чия дитина була незалежною і дорослішала, до того, щоб раптово знову стати опікуном. І сказати, що це шок для системи, цілком можливо, є применшенням», – додає пані Кікос.
Australia's medical and social support systems would not cope without the contribution of unpaid carers, so the government recognises the importance of supporting carers in practising necessary self-care. Credit: Erdark/Getty Images
Доступна підтримка для опікунів
Багато опікунів не визнають себе такими, тому вони можуть іґнорувати підводні камені турботи за кимось. Вони можуть не знати, що існують служби підтримки, які допоможуть їм впоратися з емоційним стресом, фінансовими труднощами, соціальною ізоляцією та практичним тягарем, пов'язаним із цією роллю.
Деякі опікуни можуть мати право на отримання допомоги опікунам на два тижні та іншої підтримки через:
Суми допомоги можуть бути порівняними з пенсією за віком, але це залежить від особистих обставин, оскільки ці підтримки визначаються на основі доходу та активів особи, яка отримує догляд, та й окремо - опікуна.
Mother drawing with son with Cerebral Palsy Credit: ferrantraite/Getty Images
«Коли ви телефонуєте на всенаціональний номер служби допомоги, він автоматично з'єднає вас з вашим місцевим постачальником послуг. Ви можете отримати доступ до таких послуг, як екстрений перепочинок, підтримка, спрямована на догляд, підтримка однолітків, консультування, полегшений коучинг, а також у нас є програма молодих опікунів», - пояснює пані Кікос.
«У нас також є реґулярні онлайн-семінари, які можуть допомогти у вашій опікунській ролі, такі, зокрема, як розуміння клопотів та горя, сеанси для заспокоєння, харчування, здоров'я, йога, медитація і навіть заняття арт-терапією», – додає згадана вище п-і Петті Кікос.
Credit: Westend61/Getty Images
Уродженка Іраку Хая Алхілалі була тренером-опікуном у більше двох років. Як і багато її колег, вона мотивована підтримувати опікунів зі свого особистого життєвого досвіду. У її випадку вона отримала допомогу після серйозної травми.
"Коли опікуни говорять зі мною про свою опікунську роль, я пам'ятаю, через що пройшла моя мама", - каже вона.
«Послуги Carer Gateway - це все про опікуна. Існує багато послуг для людей, про яких вони піклуються, таких як My Aged Care та NDIS, але Carer Gateway зосереджується лише на опікуні та доглядальнику, що іноді дуже важко зрозуміти опікунам, оскільки основна увага завжди була зосереджена на людині, про яку вони піклуються, тому це щось нове, коли хтось приходить і каже їм, «Що для вас важливо? Що ти хочеш?»
Rear view of female caregiver embracing while greeting man at home Credit: Klaus Vedfelt/Getty Images
Тренери-опікуни, такі як Хая, працюють, щоб розширити можливості опікунів з усіх верств суспільства. Вона каже, що багато опікунів міґрантів не визнають своїх сильних сторін та іґнорують важливість догляду за собою, постановки цілей та консультування:
Дуже складно пояснити, що ж таке є розширення прав і можливостей та практична підтримка. Під час нашої першої чи другої сесії - це наша розмова. Йдеться про надання освіти, про те, як ми даємо їм можливість стати найкращою версією себе, мати можливість піклуватися про цю людину. Другим викликом є сором, які часто виникають під час догляду за членом сім'ї з інвалідністю. Багато опікунів відключені від своєї громади через догляд за кимось із їхньої родини з обмеженими можливостями.
Source: SBS
Це - щоквартальний журнал для первинних неоплачуваних опікунів. Paul Koury каже, що почав публікацію видання після того, як відчув себе розгубленим під час власної опікунської подорожі, піклуючись про своїх літніх батьків.
«Ви входите в цілий світ без будь-якої дорожньої карти. Ми створили це, тому що опікуни досі відчували себе непоміченими, неоціненими та знехтуваними. І, не знаючи, де взяти практичну фізичну підтримку, таку як перепочинок, домашній догляд... Де і як отримати доступ до волонтерів... Ми перераховуємо всі ці послуги та підтримку. Ми полегшуємо зв'язок і отримання допомоги», — каже Paul Koury.
Основи догляду за собою
Петті Кікос, яку ми вже згадували, каже, що звернення до інших у спільноті опікунів має важливе значення для того, щоб опікунів розуміли. Вона наголошує, що не менш важливо також організувати регулярний час для відпруження.
"Переконайтеся, що ви оточуєте себе спільнотою, яка буде однодумцем", - каже вона.
Дуже важко (для опікунів) звернутися їм самим за допомогою... А визначення пріоритетів відпочинку та планування це - дійсно важливо, тому, якщо ви не заплануєте щось,то це ніколи не буде зроблено.
«Опікунська роль може бути дуже важкою. Отже, щоб врівноважити це, важливо робити речі, які також тримають вас у спосіб, щоб не брати тяжко все до серця і розслаблятися. І якщо це означає перегляд смішного телешоу, або півгодини на день для малювання, або прогулянку з другом, або перебування наодинці, дуже важливо зробити це для свого психічного здоров'я. Будьте дуже пунктуальними в реґулюванні своїх можливостей. Ви не завжди матимете можливість проявити себе в інших сферах особистого та професійного життя так, як раніше, тому важливо дати людям зрозуміти, що ви можете бути менш доступними», – підсумовує пані Кікос.
